Що заважає громадам отримувати гранти: результати дослідження потреб
У липні 2025 року Ukrainian Media Business Academy проаналізувала потреби для кращого розуміння викликів і можливостей, з якими стикаються громади. Проведені програмною менеджеркою UMBA Марією Кучеренко глибинні інтерв’ю з та представницями громад допомогли виявити ключові бар’єри та навички, необхідні для ефективного залучення зовнішніх ресурсів навіть без попереднього досвіду.
Ці інсайти стали основою для розробки нового навчального курсу «Грант-менеджмент для громад», який поєднує передачу знань із практичною підтримкою, допомагаючи громадам впевнено робити перші кроки у грант-менеджменті.
Брак ресурсів викликає безпорадність
Обмежений доступ до інфраструктури, землі або бюджету змушує громади, зокрема релоковані з окупованих територій, відмовлятися від ініціатив, навіть коли потреба очевидна — як от підтримка ВПО чи відкриття хабу для ветеранів.
«У нас є ідеї, є люди — але немає приміщення, обладнання, і ми не знаємо, де шукати фінансування», — поділилася одна з держслужбовиць.
У таких умовах грантові програми нерідко стають єдиною реальною можливістю запустити нову ініціативу або удосконалити вже наявну діяльність. Проте, навіть наявність ідеї не гарантує успіху — громадам часто бракує досвіду, знань і ресурсів, щоб ефективно підготувати заявку та пройти всі етапи конкурсного відбору.
Читайте також: Медіа зростають самостійно: фінансові результати учасників курсу «Sales-менеджер у медіа 1.0» за два місяці роботи
Страх написати «неправильно» — найбільша перепона
Брак досвіду у підготовці заявок на фінансування часто стає серйозною перепоною для активних мешканців та громадських організацій. Найбільше складнощів виникає на етапах формулювання мети, обґрунтування потреб, планування етапів реалізації, складання бюджету та адаптації ідеї до вимог конкретного донора. Для багатьох цей процес здається надто складним і незрозумілим, що формує відчуття невпевненості та страху зробити помилку.
«Я не знаю, як правильно описати ідею — боюся, що все зроблю не так», — зазначив представник однієї з територіальних громад.
Така тривога часто призводить до того, що перспективні ініціативи не отримують жодного шансу на реалізацію, бо заявки зрештою так і не подаються.
Окрім технічних аспектів, заявники сумніваються в актуальності своїх ідей або не вірять, що вони можуть бути цікавими для донорів. Як наслідок — ідеї «застрягають» на рівні задуму, а громади втрачають можливості для розвитку.
Комунікація з донорами сприймається як ризик, а не як партнерство
Чимало громадських ініціатив уникають участі в грантових програмах через страх перед суворою звітністю, формальними вимогами чи нерозумінням очікувань донорів. Навіть ті, хто вже отримав фінансування, часто відчувають невпевненість: що можна змінювати у проєкті, як комунікувати про складнощі, чи варто повідомляти про відхилення від початкового плану. Це породжує напругу і створює бар’єр для відкритої комунікації.
«Ми боїмося змінювати щось у проєкті, бо не знаємо, як пояснити донору. Раптом подумають, що ми щось не так робимо», — зізнався керівники економічних відділів.
Цей страх помилитися або бути не так зрозумілими підсилює тривожність і стримує розвиток партнерства.
Таким чином, замість конструктивного діалогу між донорами та громадами виникає мовчазна дистанція. Аби її подолати, потрібно не лише покращувати комунікаційні навички отримувачів грантів, але й переосмислювати підхід до комунікації з боку самих донорів.
Читайте також: «Завдання, яке не зафіксоване, не існує». Що Валерій Гармаш радить менеджерам, щоб впоратися з багатозадачністю
Без партнерів ніби наодинці зі своїми викликами
Без надійних партнерів, зокрема громадських організацій, багато громад стикаються з неможливістю подати грантову заявку. Пошук і налагодження співпраці з партнерами — це окремий виклик, що потребує часу, навичок і досвіду, яких часто бракує. Без цього процесу громади залишаються ізольованими, втрачають можливості та ресурси для розвитку.
«Ми б подали заявку, але для цього нам потрібен партнер серед ГО, а ми не знаємо, де їх шукати і як домовитися про співпрацю», — розповіли держслужбовці.
Щоб подолати цю перешкоду, важливо активізувати пошук партнерів через мережі, онлайн-платформи і місцеві ініціативи, встановлювати прозорі домовленості та розподіляти ролі у спільних проєктах. Відкрита комунікація і взаємна підтримка допоможуть створити ефективні партнерства, які відкриють доступ до грантових можливостей.
Є потреби, але нема ідей
За словами усіх учасників, часто місцеві громади стикаються з гострими потребами, які вимагають негайної уваги — підтримка внутрішньо переміщених осіб (ВПО), допомога ветеранам, розвиток економіки та соціальних послуг. Водночас відсутність конкретних ідей для вирішення цих питань суттєво ускладнює роботу.
Особливо це відчутно там, де відповідальні відділи не мають достатнього досвіду, часу або ресурсів для генерації проєктів. Через це важливі проблеми залишаються невирішеними, а керівники громад відчувають додатковий тиск і відповідальність за очікування мешканців, що може призводити до демотивації та відчуття безвиході.
Виходом із такої ситуації може стати впровадження дизайн-мислення — підходу, що дозволяє глибше зрозуміти потреби громади та знайти нові, дієві рішення. Залучення самої громади, а також експертів і партнерських організацій сприяє формуванню життєздатних ідей і забезпечує підтримку їх реалізації. Не менш важливо — розвивати спроможність спеціалістів самостійно створювати проєкти, адаптовані до реальних викликів.
Необхідність пройти цей шлях з кимось разом
Багато ініціатив місцевих громад так і не стартують через невпевненість у власних діях. Перші кроки — завжди найскладніші: відчуття невпевненості, нові інструменти, невідомі процеси. Особливо це відчувається, коли вперше відкриваєш донорський Excel або форму заявки. Нестача практичного досвіду у підготовці бюджетів, заповненні форм, спілкуванні з донорами — усе це може паралізувати.
Досвід UMBA показує, що практичний підхід із написанням реальних заявок підвищує шанси на успіх. Саме тому важливо мати поруч людину або команду, яка вже проходила цей шлях і готова підтримати — підказати, заспокоїти, дати зворотний зв’язок.
Усі перелічені вище виклики — страх помилки, нестача досвіду, відсутність партнерств, складна комунікація з донорами та брак чітких ідей — стали основою для створення курсу «Грантовий менеджмент для громад: від ідеї до реалізації». Цей курс розроблений на основі реальних історій, бар’єрів і запитів громад. Він поєднує необхідні знання, практичні інструменти та, за потреби, менторську підтримку, щоб допомогти громадам впевнено долати типові труднощі, формувати сильні проєктні ідеї, будувати партнерства та ефективно працювати з донорами — від заявки до реалізації.
Старт курсу: 4 серпня 2025 р.
Форма реєстрації: за посиланням
Варвара Вербицька, комунікаційна менеджерка, UMBA