Як отримати першу роботу в медіа: лекція Марії Кучеренко для студентів КНУ імені Тараса Шевченка

У медіа часто говорять про тексти, жанри та стандарти журналістики. Значно рідше — про те, як виглядає шлях до першої роботи в редакції, що роботодавці очікують від кандидатів і чому хороше резюме іноді відкриває більше дверей, ніж черговий дипломний проєкт.

Саме про це говорили під час лекції «Як отримати роботу в медіа: резюме, співбесіда та перші кроки в професії», яку для студентів Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка організував регіональний хаб Інституту масової інформації «Медіабаза Слов'янськ». Спікеркою заходу стала програмна директорка Ukrainian Media Business Academy (UMBA) та менеджерка з комфорту ГО «Має сенс» Марія Кучеренко.

Говорили не про те, як написати новину чи взяти інтерв’ю. Для цього в студентів є університет. Натомість зустріч була присвячена темі, яка часто залишається поза навчальними програмами: як працює медіа як організація і що відбувається між моментом «я хочу працювати в журналістиці» та першим офером від редакції.

Робота в медіа — це більше, ніж журналістика

Одна з головних думок зустрічі полягала в тому, що сучасне медіа давно перестало бути історією виключно про журналістів.

Коли студенти думають про майбутню професію, вони найчастіше бачать редактора або автора текстів. Насправді ж за будь-яким медіа стоїть ціла система людей і процесів. Тут працюють редактори, журналісти, SMM-фахівці, відеографи, дизайнери, менеджери проєктів, грантрайтери, комунікаційники, сейлз-менеджери та адміністратори.

Саме тому журналістська освіта сьогодні відкриває значно більше можливостей, ніж здається на перший погляд. Випускник факультету журналістики може працювати не лише в редакції, а й у сфері комунікацій, проєктного менеджменту, розвитку медіа, роботи з громадами чи міжнародними проєктами.

І що раніше студенти починають бачити цю ширшу картину, то простіше їм будувати власний професійний шлях.

Пошук роботи — це теж робота

Багато молодих спеціалістів підходять до пошуку роботи приблизно однаково: знаходять вакансії, розсилають одне й те саме резюме і чекають на відповідь.

На практиці ринок працює інакше.

Перш ніж подаватися на вакансії, варто зрозуміти, кого саме шукають роботодавці. Які навички найчастіше згадують у вакансіях? Які інструменти використовують редакції? Що очікують від журналістів-початківців, а що — від SMM-фахівців чи комунікаційників?

Такий аналіз допомагає побачити не лише вимоги ринку, а й власні сильні сторони.

Під час лекції окремо говорили про поширений страх студентів: «У мене немає досвіду». Насправді в більшості випадків проблема не у відсутності досвіду, а в тому, що молоді кандидати не вміють його правильно описувати.

Студентське медіа, волонтерство, організація подій, ведення факультетських соцмереж, участь у студентському самоврядуванні, практика чи навіть власний Telegram-канал — усе це досвід. Питання лише в тому, чи вміє людина пояснити роботодавцю, які навички стоять за цією діяльністю.

Бо роботодавець шукає не перелік активностей. Він шукає підтвердження того, що людина вже вміє працювати з текстами, комунікацією, дедлайнами, організацією процесів чи створенням контенту.

Хороше резюме — це не красивий шаблон

Ще одна тема, яка викликала жвавий інтерес студентів, — резюме.

У часи Canva та готових шаблонів легко повірити, що головне завдання резюме — виглядати красиво. Насправді ж роботодавець шукає зовсім інше.

Хороше резюме має бути зрозумілим. За кілька хвилин людина повинна побачити, хто ви, що вже робили, які навички маєте і чому вас варто запросити на співбесіду.

Особливо це важливо для молодих кандидатів. Коли досвіду ще небагато, кожне формулювання має значення.

Є велика різниця між фразою «допомагала на заході» і фразою «координувала реєстрацію учасників, працювала зі списками та комунікувала з гостями». Або між «вела Instagram» та «готувала тексти, створювала візуали й планувала публікації для сторінки».

Роботодавці цінують не прикметники на кшталт «відповідальна» чи «комунікабельна», а конкретні приклади того, як ці якості проявлялися в роботі.

Що насправді перевіряють на співбесіді

Для багатьох студентів співбесіда залишається найбільш стресовою частиною пошуку роботи.

Часто здається, що роботодавець перевіряє правильність відповідей або шукає спосіб «завалити» кандидата. Насправді все працює значно простіше.

Хороша співбесіда — це спроба зрозуміти, чи збігаються потреби організації та очікування кандидата.

Коли роботодавець запитує про досвід, навчання, зайнятість чи попередні проєкти, він намагається зрозуміти не лише професійні навички людини. Він перевіряє, чи зможе кандидат працювати саме в цій ролі, у цій команді та в цьому темпі.

Саме тому перед співбесідою важливо дослідити медіа, до якого подаєшся. Подивитися сайт, соцмережі, теми матеріалів, зрозуміти аудиторію та стиль роботи редакції.

Так само важливо підготувати приклади зі свого досвіду. Навіть якщо цей досвід поки студентський.

На практиці роботодавців значно більше цікавлять реальні історії та конкретні ситуації, ніж ідеальні відповіді з підручників.

Нетворкінг теж будує кар’єру

Окремий блок лекції був присвячений нетворкінгу.

Пошук роботи давно не обмежується сайтами вакансій. Значна частина професійних можливостей народжується через навчальні програми, конференції, форуми, тренінги, професійні спільноти та знайомства.

Для студентів це означає просту річ: кар'єра починається не після отримання диплома.

Вона починається в той момент, коли людина приходить на професійну подію, долучається до студентського медіа, бере участь у проєкті або знайомиться з людьми, які вже працюють у сфері.

Саме тому важливо використовувати можливості, які дає університетське середовище, професійні спільноти та освітні ініціативи. Адже часто майбутні роботодавці звертають увагу не лише на резюме, а й на репутацію, відповідальність та готовність людини включатися в роботу.

Перший крок починається раніше, ніж здається

Однією з головних думок зустрічі стало нагадування про те, що ідеального моменту для старту кар’єри не існує.

Не потрібно чекати завершення університету, першої великої практики чи впевненості, що вже знаєш усе про професію. Більшість навичок у медіа формуються саме через практику — під час роботи з текстами, комунікації з людьми, участі в проєктах і постійного навчання.

Сучасні редакції шукають не ідеальних кандидатів. Вони шукають людей, які готові вчитися, брати відповідальність, працювати в команді та розвиватися разом із медіа.

І саме тому перша робота починається значно раніше за перший офер — з активності, цікавості та готовності робити перші кроки вже сьогодні.

Марія Кучеренко, програмна директорка UMBA, менеджерка з комфорту в ГО «Має Сенс»