Як друковане медіа може бути стійким? Досвід «Вісника Ч» з Чернігівщини та роль грантів у розвитку газети
Друковані медіа часто сприймають як формат, що поступово зникає. Але є редакції, які доводять протилежне. «Вісник Ч» – газета, що працює по всій Чернігівщині і попри всі виклики війни, економічної кризи та змін у медіасередовищі, вона не лише продовжує існувати, а й розвиватися.
Здається, що грантова підтримка – це про цифрові медіа, але «Вісник Ч» доводить: друковане видання може бути конкурентоспроможним у грантовому секторі, якщо правильно вибудувати стратегію. Саме тому журналістка та проєктна менеджерка Марина Осіпова приєдналася до курсу «Грант-менеджер у медіа», щоб навчитися знаходити можливості для розвитку редакції. А ось історія про те, як газета стала наймасовішим регіональним друкованим виданням України та як працює в умовах війни.
Друк, що об’єднує громаду: як працює «Вісник Ч»
Газета «Вісник Ч» має унікальну історію: вона стала незалежною ще за 11 років до загальнодержавного роздержавлення преси. У 2004 році її заснували троє журналістів, які й досі працюють у медіа, і з того часу газета залишається стабільним джерелом інформації для мешканців Чернігівської області.
«Нашим найбільшим досягненням ми вважаємо рекордний тираж і велику читацьку аудиторію, яка щоразу підтверджує свою лояльність передплатою. Це наш стабільний читацький клуб, наші перші донори і головна підтримка», – розповідає Марина Осіпова.
На 2025 рік тираж газети становить 24 500 примірників. Попри загальну тенденцію до скорочення друкованої преси, «Вісник Ч» не тільки не зменшив своїх обсягів, а навіть зріс порівняно з 2024 роком. Для порівняння, у 2013 році наклад сягав 65 000 примірників.
Головний редактор Сергій Народенко
Газета розповсюджується через «Укрпошту» у всіх 57 громадах Чернігівщини, навіть у прикордонних районах. Частина накладу реалізується через роздріб – у супермаркетах, на ринках, у поштових відділеннях. Але головна сила газети – в її людях.
«Зараз у багатьох селах є вайбер- або телеграм-групи, де обговорюють місцеві проблеми. Ми стали таким майданчиком, але на рівні області. Мінімум двічі на тиждень ми їдемо до людей, щоб розуміти їхні потреби і бути максимально близькими до читача», – розповідає Марина.
Як газета пережила повномасштабне вторгнення та відновила роботу
На початку 2022 року Чернігів опинився в облозі, а частина області – під окупацією. Випуск газети тоді був неможливий.
Перший воєнний номер "Вісник Ч" надруковано, травень, 2022
«У нас не було цифрових платформ, і ми не могли працювати онлайн. Але як тільки росіяни відійшли, ми відновили роботу всього за три тижні», – каже Марина.
Попри війну, редакція повернулася до роботи у повному складі. Втратили частину передплатників – тираж скоротився з 35 000 до 25 000 примірників. Але навіть це дозволило редакції триматися на плаву.
«Найважчим було падіння рекламного ринку. План був один – вижити. Для цього треба було працювати на максимум. Ми оптимізували витрати, зменшили кількість сторінок з 16 до 8, тимчасово скоротили дальні відрядження. Але вже у другій половині 2022 року повернулися до звичного ритму роботи», – пояснює Марина.
І головне – газета не просто вистояла, а змогла збільшити тираж.
«Ми самі були здивовані, що змогли підняти тираж у воєнний час. Це ще раз довело: якщо ти даєш людям якісний контент, вони підтримують тебе передплатою», – додає вона.
Чому друковані медіа не в пріоритеті донорів і як це змінювати?
До 2022 року газета не подавалася на гранти – фінансувала себе завдяки передплатникам і рекламі. Проте війна змінила правила гри, і «Вісник Ч» почав шукати донорську підтримку.
«Донори не надто зацікавлені в друкованих медіа. Наприклад, у звіті RSF про медійні потреби на 2025 рік друкованої преси навіть не було в переліку. Офіційного підтвердження, що преса не в пріоритеті, ми не маємо, але реальність говорить сама за себе», – ділиться Марина Осіпова.
Щоб отримувати підтримку, друкованим медіа доводиться трансформуватися. У 2023 році редакція реалізувала декілька важливих грантових проєктів:
- Всі шестеро!!! журналістів (колишні “чисті” газетярі, вірніше, газетярки) завдяки IRMI в партнерстві з Fondation Hirondelle навчились працювати у форматі MOJO, що дало змогу знімати й монтувати відео.
- За підтримки «Інтерньюз Україна» створили серію відео про культуру Чернігівщини – про традиційні ремесла, страви та особливості говірки.
- Почали розвивати соціальні мережі – сьогодні у Facebook у газети 24 600 підписників, а місячне охоплення сягає 7,6 млн.
Навіщо друкованій газеті курс з грант-менеджменту?
Марина Осіпова вирішила взяти участь у курсі «Грант-менеджер у медіа», щоб навчитися ефективніше працювати з грантовими програмами.
«Цей курс дуже допомагає розібратися в підходах до грантів. Друковані медіа мають свої особливості, але це не означає, що грантове фінансування для нас недоступне. Навпаки – воно може бути додатковим джерелом стійкості».
Зараз редакція бачить перспективи у подальшій мультимедійності та мультиплатформеності. В планах – створення продакшен-відділу та посилення роботи в соцмережах.
«Такі курси точно потрібні. Особливо важливо, щоб редакції мали ресурси для навчання – адже якщо падають продажі, можна протриматися на грантах. Якщо грантів немає – виживаєш за рахунок передплат. А якщо працюють обидва джерела, то це взагалі ідеальна формула», – підсумовує Марина.
«Вісник Ч» доводить: навіть друковане медіа може бути фінансово стійким, якщо вчасно адаптується до нових умов. А курс «Грант-менеджер у медіа» допомагає знаходити додаткові можливості для розвитку.
👩💻 Марія Кучеренко, проєктна менеджерка UMBA