Від хаосу до інструкцій: Як редакціям впроваджувати штучний інтелект в робочі процеси
Під час конференції “Донбас Медіа Форум” ми з колегами провели мініопитування, питали у медійників: чи використовуєте штучний інтелект, що саме, чи прописані процеси. Тільки два медіа мали політики використання ШІ. Решта користується інструментами хаотично. Більшість думають про штучний інтелект як про генератор контенту. Але це зовсім не так.
11 жовтня на ювілейному DMF у Києві я розказала про досвід ГО “Має Сенс” в впровадженні ШІ у робочі процеси.
Дискусія на DONBAS MEDIA FORUM про застосування штучного інтелекту в редакціях
10 найважливіших фактів з дискусії про використання ШІ в журналістиці (вибрано Chat GPT):
- ШІ — не тимчасовий тренд, а тектонічна зміна, подібна до появи комп’ютерів та інтернету в медіа.
- 83% українських редакцій уже використовують ШІ, але переважно хаотично, без прописаних політик і процесів.
- Основна помилка редакцій — ігнорувати технологію або сприймати її як «загрозу людяності».
- Використання лише безкоштовних версій ШІ-сервісів обмежує якість і можливості, тому підписки слід розглядати як інвестицію.
- Без навчання ефективного результату не буде — разовий тренінг не створює ШІ-культури, потрібна системна інтеграція.
- ГО «Має сенс» автоматизувала всі процеси — від збору новин до фандрейзингу.
- Журналісти можуть оптимізувати рутину, але не замінювати творчість — ШІ звільняє час для глибших матеріалів.
- Основні інструменти, які мають використовувати редакції: ChatGPT, Gemini, Claude, NotebookLM, Midjourney, ElevenLabs, Suno.
- Важливо мати внутрішні інструкції, а не формальні політики, де покроково описано, що можна вводити в ШІ і що ні.
- Етична норма — прозорість: якщо контент згенеровано ШІ, це потрібно позначати, особливо в новинах і чутливих темах.
Головна проблема — страх
Сергій Мітяєв, співзасновник та головний редактор gagadget.com, розпочав дискусію з того, що попросив підняти руки тих, хто пам'ятає журналістику без інтернету. Кілька рук піднялося. Потім — без комп'ютерів. Рук стало менше. Це була не ностальгія, а нагадування про масштаб змін, які відбуваються зараз.
За словами Сергія, штучний інтелект — не тимчасова мода, яка зникне за пів року. Це тектонічний зсув, порівнянний із появою комп'ютерів та інтернету в медіа. Нове покоління журналістів входить у професію, де ШІ існує завжди, як існує інтернет. Для них це буде природним інструментом, не екзотикою.
Медіа треба впроваджувати ШІ у робочі процеси. Головна помилка при цьому — керівники бояться. Бояться, що скажуть: ця редакція використовує штучний інтелект, це погано, не знаємо, довіряти чи ні.
Кажуть: у нас тільки унікальні тексти.
Але я спілкуюся з журналістами, які говорять інше. Використовують ChatGPT. Редактор не знає, що його журналісти працюють з інструментом, бо просто не може відрізнити текст, якщо правильно зробити налаштування. Можна скопіювати стиль будь-кого. Ви навіть самі подумаєте, що це ви написали.
Як це працює в “Має Сенс”
У нас є медіавідділ, фандрейзинг, фінансовий відділ, рекламний відділ і академія. В кожному відділі ми подивилися, що робимо. Наприклад, робота новинаря: зібрати інформацію, проаналізувати, зробити чернетки, написати контент, перепакувати.
На кожному процесі подивилися, де можна використати штучний інтелект.
Зараз журналісти взагалі не шукають інформацію. Все стікається в один інтерфейс. Всі новини по регіону на одному екрані. Далі просто потрібно проаналізувати, зробити чернетки, відредагувати.
Процес дуже прискорився. 70% економії часу.
Коли хочете щось використовувати — той же штучний інтелект — завжди рахуйте, що він дає. Економію? Підвищує якість? Бувають випадки, коли навіть більше часу витрачається зі штучним інтелектом на якісь процеси.
Пішли до відділу фандрейзингу, подивилися, яка там проблема. Погано аналізуємо, що хоче донор. Розробили систему, де є контекст редакції, контекст донора. Подивилися, які заявки підтримують, які ні. Через цю призму аналізуємо, що можемо дати, що можемо запропонувати.
Не генеруємо заявки через штучний інтелект. Тільки перевіряємо, щоб надати релевантну заявку.
Подивилися на рекламний відділ, де проблеми. Sales-менеджер може просто не побачити, яку персоналізовану послугу можна запропонувати клієнту.
Зробили аналіз дзвінків, побачили — так, є над чим попрацювати. Розробили кастомний плагін, який надає персоналізовані пропозиції для клієнта, щоб він не відмовляв. Робота із запереченнями. ШІ надає підказки, що потрібно сказати клієнту, щоб він сказав не "ні", а "так".
Кожен процес можна автоматизувати.
Для чого оптимізувати роботу редакції
Зараз не вистачає фінансів. Не вистачає кадрів. Журналістів нема, редакторів нема, грошей нема. Шукаємо заявки. Можемо не тільки взяти більше коштів на редакцію — можемо зекономити.
Можемо подивитися, де зекономити, які процеси можемо прибрати, які оптимізувати, щоб швидше робити. Можливо, вам достатньо одного журналіста, далі працюєте з фрилансерами. Оптимізуєте процеси, стане легше, нарешті з'явиться час на творчість.
Багатьом медійникам не вистачає зараз часу на творчість. Бо займається зараз фінансами, тушать пожежі на сайтах. Журналіст не вийшов, захворів, потрібно самим новини робити, самим відео монтувати.
Згадую відгук після воркшопів редакторки локального медіа: "Я дуже довго не писала текст, не було часу. Нарешті я написала перший текст за рік".
Чому українські медіа бояться ШІ
Олексій Мінаков, консультант із впровадження та використання генеративного ШІ, працює з організаціями з приватного та державного секторів. Каже: найбільша помилка — ігнорувати технологічний тренд. Аргументи звучать знайомо. Системи тупі, помиляються, навіщо нам це, хочемо робити традиційно, крафтово, не втрачати людяність.
Величезна кількість медіа досі ставиться скептично або насторожено.
Через обмежене фінансування намагаються обійтися безкоштовними версіями сервісів. Але це одразу обмеження. Неможливо професійно використовувати інструмент в обрізаному режимі.
Олексій радить виділити 20 доларів на місячну підписку — менше тисячі гривень. Вигода буде більшою за витрати. Інвестиція. Обов'язковий інструмент для сучасного медіа.
Проблема також у впевненості, що все очевидно. Зайшов у ChatGPT, написав запит, отримав відповідь — що складного? Навіть дитина розбереться.
Але існує велика кількість різних сервісів. Навіть в одному — безліч інструментів: режими глибоких досліджень, пошук в інтернеті, проєкти, можливість створення GPT, пам'ять. Найпростіша річ — персоналізувати систему до своєї професії та медіа. Написати кастомну інструкцію, прописати роль, професію. Один раз зробив — система запам'ятовує.
Навіть цього майже ніхто не робить.
Політики не працюють — потрібні інструкції
Тетяна Авдєєва, старша юристка Лабораторії цифрової безпеки, ставить питання: як нам формулювати регламент роботи з системами штучного інтелекту? З її досвіду — політика не працює. Політика — це документ, який пишеться в шухляду або для донора, бо від нас його вимагають. Або пишеться тому, що так заведено, а ми етичне медіа, і тому у всіх є політики, і в нас будуть.
За її досвідом, ефективніше інструкції. Коли прописуєш покроково — раз, два, три, чотири, п'ять — що робити, коли є конкретне завдання. Чому? Тому що тоді людина розуміє алгоритм, як їй варто діяти в тій чи іншій ситуації. Можна так само прописувати алгоритми на більш загальні парасолькові речі, але це обов'язково має бути документ, який має характер інструкції.
Якщо це будуть загальні положення на кшталт "Ми добросовісні, ми класні, ми етичні" — ніколи не спрацює. Це можна розмістити на сайті як три абзаци про те, що ми використовуємо штучний інтелект, ми це робимо етично, ми завжди повідомляємо про це. Якщо у вас проблеми — пишіть нам. Але всередині команди обов'язково потрібно мати інструкцію.
Це вже не майбутнє
Наприкінці дискусії Валерій Булган з одеського "Інтенту" запитав: чи не здається вам, що те, що ми обговорюємо — це ніби розмова про використання телефонного зв'язку для отримання інтернету у 2025 році?
Повністю згодна. У кожного смартфоні зараз є вбудований штучний інтелект — в айфонах, андроїдах. Ми не можемо думати, що він ще не прийшов у наше життя. Але головне — вчитися його використовувати.
Це точно так само, як узяти ноутбук і не знати, як працювати в Excel, не знати формул, не вміти швидко підрахувати дані. Або не вміти робити верстку в Word. Дуже складно, коли людина сідає в ChatGPT і починає: "Напиши мені статтю". Починає генерувати нісенітницю.
Владислав Яцків, керівник департаменту Digital "Радіо Свобода", додає: навіть ті, хто не захоче вчитися, будуть активно використовувати в майбутньому. Зараз будуються агенти ШІ, які підлаштовуються під ваш робочий процес. Це будуть додатки, де заповнюєте невелику анкету, під'єднуєте сервіси. В майбутньому буде набагато простіше.
І все ж, щоб зробити агента, треба знати більше за нього, бо ним потрібно управляти. Взагалі я проти генерування текстів чи аналізу, якщо немає знань у цій сфері. Потрібно мати свої навички. Це саме про включення людини на 100%.
Юлія Машута, цифрова директорка ГО "Має Сенс"
Автоматизуйте створення контенту, фактчекінг, аналіз документів, візуалізацію - записуйтесь на курс "ШІ-апгрейд медіа". Тільки практика, яку ви відразу впровадите у процеси.