ШІ знайшов грант на 50 тисяч євро. Чи варто подаватися? Як використовувати штучний інтелект у грантовій роботі

ШІ знайшов грант на 50 тисяч євро. Чи варто подаватися? Як використовувати штучний інтелект у грантовій роботі

Уявіть: ви шукаєте фінансування для своєї громади. Штучний інтелект знаходить конкурс на 50 тисяч євро. Напрям підходить, заявник відповідає вимогам, дедлайн ще не минув. Здавалося б, можна готувати заявку. Є лише одна деталь: до завершення конкурсу залишилося два дні.

Саме такий приклад навела Наталія Ганжа, керівниця відділу фандрейзингу ГО «Має Сенс», під час воркшопу Академії UMBA. ШІ здатний швидко знайти можливість фінансування, але не завжди правильно оцінює, чи реально команді нею скористатися. Адже підготовка ґрунтовної заявки на таку суму потребує часу, даних, розрахунків і погоджень.

А що, якби штучний інтелект міг щопонеділка самостійно збирати для вас грантові конкурси? Перевіряти вимоги донорів? Допомагати розібратися з англомовними документами та складати структуру бюджету?

Частину цих завдань уже можна йому доручити. Проте є робота, яку грантовий менеджер має залишити за собою.

Де проходить ця межа, розбирали на воркшопі «Штучний інтелект для грантової заявки: 5 задач, які вже можна віддати ШІ, а які краще залишити людині». Навчання провела Академія UMBA від ГО «Має Сенс». Тренерками стали Наталія Ганжа, керівниця відділу фандрейзингу організації, та Таїсія Гармаш, співзасновниця й виконувачка обов’язків голови ГО «Має Сенс», яка має понад 20 років досвіду роботи з бюджетами та фінансуванням.

Учасники воркшопу представляли громади й організації з різним досвідом грантової роботи. На початку зустрічі тренерки запитали, що забирає в них найбільше часу. Відповіді виявилися різними: пошук можливостей, аналіз конкурсних умов, робота з англійською, збір даних, підготовка структури проєкту та бюджету.

Тож навчання зосередили на п’яти завданнях, із якими грантові менеджери стикаються регулярно.

1. Знайти грант, який справді підходить громаді

Пошук фінансування може перетворитися на нескінченне переглядання сайтів донорів, інформаційних розсилок і конкурсних оголошень. Навіть якщо грантових можливостей багато, далеко не всі підходять конкретній громаді.

Наталія Ганжа запропонувала починати роботу зі штучним інтелектом не із запиту «Знайди актуальні гранти», а з підготовки інформації про заявника.

Для цього можна створити своєрідний паспорт громади або організації. У ньому варто зібрати основні відомості:

  • де розташована громада й хто саме подаватиме заявку;
  • скільки людей проживає на території та для кого планують проєкт;
  • яку проблему потрібно вирішити;
  • які ресурси вже має команда;
  • який обсяг фінансування вона здатна освоїти;
  • чи можливе співфінансування та партнерство.

Наприклад, невелика громада хоче облаштувати молодіжний простір, але не має коштів на співфінансування. Якщо не повідомити ШІ про це обмеження, він може запропонувати конкурси, на які громада фактично не зможе податися.

Коли контекст зібрано, можна просити ШІ шукати відкриті конкурси за конкретними критеріями: напрямом, територією, типом заявника, бюджетом і термінами. Результат зручно отримувати у вигляді таблиці з назвами програм, сумами фінансування, дедлайнами, посиланнями на офіційні джерела та поясненням, чому конкурс може підійти.

Наталія радить окремо позначати можливості, які підходять, потребують уточнення або не відповідають умовам заявника. Це допомагає не витрачати час на завідомо нерелевантні програми. Але тут виникає перша пастка: ШІ може знайти конкурс, який уже завершився, або запропонувати програму з вимогами, яких громада не виконує. Тому остаточну перевірку дедлайнів, географії, права подаватися та умов співфінансування має проводити людина.

2. Прочитати конкурсні умови й не пропустити обмеження

Знайти привабливий грант — ще не означає мати право на нього подаватися. У конкурсній документації можуть бути десятки сторінок із вимогами до заявників, партнерів, цільових груп, допустимих витрат і звітності. Одна пропущена умова здатна зробити всю підготовчу роботу марною.

Під час воркшопу Наталія пояснила, як використовувати ШІ для первинного аналізу конкурсної документації. Для цього потрібно завантажити не лише оголошення, а й доступні правила конкурсу, критерії оцінювання, форму заявки та відповіді донора на поширені запитання. Після цього можна попросити ШІ зіставити вимоги конкурсу з інформацією про громаду.

Наприклад, якщо подаватися можуть лише громадські організації, а заявником планує бути селищна рада, це принципове обмеження. А якщо потрібне партнерство з іноземним муніципалітетом, команда має спочатку оцінити, чи може його забезпечити. ШІ здатний швидко зібрати ці вимоги в одну таблицю та показати, де є невідповідності або бракує інформації. Але важливо вимагати, щоб він спирався на конкретні документи й показував, звідки взяв кожну умову. Якщо певної інформації в матеріалах немає, правильна відповідь — повідомити про її відсутність, а не вигадувати пояснення.

Після такого аналізу команда може ухвалити одне з кількох рішень: готувати заявку, уточнити незрозумілі положення в донора або шукати інший конкурс. Тренерка наголосила, що звертатися до донорів із запитаннями — нормальна практика. Іноді саме своєчасне уточнення допомагає уникнути помилки ще до початку підготовки заявки.

Завдання ШІ тут — скоротити час на опрацювання документів. Завдання людини — правильно зрозуміти вимоги та вирішити, чи варто брати участь у конкурсі.

3. Розібратися з англомовними вимогами донора

Для багатьох громад мовний бар’єр залишається окремою складністю в роботі з міжнародними грантовими програмами. Іноді конкурс може відповідати потребам громади, але документація доступна лише англійською. А автоматичний переклад не завжди допомагає зрозуміти, що саме вимагає донор.

Наталія Ганжа запропонувала працювати з такими матеріалами поетапно. Спочатку — попросити ШІ перекласти потрібний фрагмент максимально точно. Потім — пояснити складні положення простими словами. Якщо залишаються незрозумілі терміни, можна окремо сформувати словничок. Це особливо корисно, коли йдеться про фінансові обмеження, правила партнерства чи критерії прийнятності витрат.

Проте переклад і пояснення — не одне й те саме. ШІ може зрозуміло переказати вимогу, але під час спрощення втратити важливий нюанс. Тому критичні умови потрібно звіряти з оригінальним документом, а за необхідності — уточнювати безпосередньо в донора.

Тренерка також радила не намагатися одразу опрацювати великий документ одним запитом, якщо інструмент не справляється. Краще розділити його на частини та послідовно перевірити кожну. Так англомовна документація перестає бути автоматичною причиною відмовитися від потенційно відповідного конкурсу.

4. Довести донору, що проблема справді існує

Громада хоче організувати більше освітніх заходів для молоді. Є приміщення, активна команда й розуміння, що молодим людям потрібен простір для навчання та спілкування. Але для грантової заявки цього недостатньо. Донор може запитати: скільки молодих людей потребують таких заходів? Скільки вже відвідують наявний простір? Чому його можливостей бракує? Звідки відомо, що запит на нові активності справді існує?

Саме на такому прикладі Таїсія Гармаш пояснювала, як використовувати ШІ для обґрунтування проблеми. За її словами, під час навчання в Академії UMBA тренерки неодноразово стикалися з ситуацією, коли громади мають хороші ідеї, але не знають, де взяти дані, які підтвердять їхню необхідність. Водночас потрібна інформація нерідко вже є в самій громаді. Це можуть бути звіти відділів освіти й соціального захисту, статистика ЦНАПів, дані молодіжних відділів, результати опитувань, звернення мешканців або звіти про проведені заходи. Наприклад, якщо громада хоче розширити молодіжний простір, можна проаналізувати кількість звернень щодо майстер-класів за попередні квартали, відвідуваність заходів і можливості наявного приміщення.

ШІ допоможе впорядкувати ці відомості, порівняти показники та підготувати зрозумілий опис проблеми для грантової заявки. Але він не повинен вигадувати статистику замість громади. Якщо в громаді немає даних про кількість молодих людей, які потребують нового простору, ШІ не може перетворити припущення на підтверджений факт. Спочатку потрібно провести опитування, зібрати звернення або знайти інше надійне джерело інформації.

Окремо Таїсія звернула увагу на захист персональних даних. Перш ніж завантажувати документи до інструментів ШІ, потрібно прибрати інформацію, за якою можна ідентифікувати конкретних людей. Вона також рекомендувала громадам визначити внутрішні правила використання штучного інтелекту: які сервіси дозволені, з якими документами можна працювати та які відомості не можна передавати зовнішнім системам. Тобто ШІ може допомогти перетворити розрізнені звіти на зрозуміле обґрунтування. Але відповідальність за достовірність даних і безпеку інформації залишається за командою.

5. Скласти структуру проєкту й бюджет, який можна виконати

Одна з найпоширеніших помилок у підготовці грантових заявок — починати з переліку того, що хочеться придбати, замість плану того, що потрібно зробити.

Під час воркшопу Таїсія Гармаш розбирала підготовку бюджету на прикладі невеликого проєкту з проведення трьох заходів. Умовний бюджет — 100 тисяч гривень. Громада має власне приміщення, тому не потрібно орендувати окрему залу. Але все одно необхідно передбачити людей, які організовуватимуть заходи, залучених фахівців, матеріали, інформаційну підтримку та інші витрати.

На перший погляд, ШІ може швидко сформувати таблицю з усіма цими позиціями. Проблема в тому, що він не знає всіх особливостей роботи конкретної команди. Наприклад, якщо проєкт невеликий, окремі обов’язки може виконувати одна людина. Тоді немає потреби автоматично закладати кошти на кількох організаторів. Або інша ситуація: ШІ пропонує придбати проєктор, хоча в приміщенні він уже є. Така витрата не відповідає реальним потребам проєкту.

Таїсія показувала, як послідовно перевіряти статті бюджету: оплату праці та податки, гонорари залучених фахівців, обладнання, матеріали, транспортні й адміністративні витрати. Окремої уваги потребує спосіб залучення виконавців. Від нього залежить, як правильно передбачити оплату та пов’язані з нею податки.

Важливо також перевіряти, чи дозволяє конкретний донор фінансувати заплановані витрати. Наприклад, навіть якщо громаді потрібне обладнання, його закупівля може бути обмежена правилами конкурсу. А окремі адміністративні витрати донор може покривати лише частково. Тому готовий бюджет, згенерований ШІ, не можна просто перенести до заявки без перевірки.

Тренерка радила обговорювати витрати безпосередньо з виконавцями проєкту. Адже саме вони можуть підказати деталі, про які не подумав грантовий менеджер: чи потрібен тренеру фліпчарт, які матеріали знадобляться учасникам, чи вистачить наявного обладнання. Навіть дрібниці на кшталт паперу, маркерів або бейджів мають бути пов’язані з конкретними заходами.

ШІ може допомогти побудувати структуру бюджету. Але він не знає реальних цін, умов роботи команди та всіх вимог донора, якщо йому не надати цієї інформації.

Саме тому фінальну перевірку розрахунків і відповідність кошторису запланованій діяльності мають забезпечити люди.

Що насправді потрібно вміти, щоб працювати з ШІ

Упродовж воркшопу Наталія Ганжа неодноразово поверталася до однієї думки: якість відповіді штучного інтелекту значною мірою залежить від того, наскільки чітко сформульоване завдання.

Запит «Знайди гранти для громади» може дати десятки випадкових результатів. Натомість запит із зазначенням території, типу заявника, конкретної проблеми, допустимого бюджету, можливостей співфінансування та бажаного формату відповіді допоможе отримати значно кориснішу добірку.

Тренерка запропонувала просту логіку роботи: завдання — вхідні дані — очікуваний результат — перевірка. Спочатку потрібно визначити, що саме має зробити ШІ: знайти, порівняти, пояснити чи структурувати інформацію. Далі — надати необхідний контекст. Наприклад, паспорт громади, опис організації або правила грантового конкурсу. Після цього — вказати, яким має бути результат: таблиця, короткий огляд, перелік ризиків або чернетка певного розділу заявки. І насамкінець — перевірити факти, цифри, посилання, висновки та відповідність отриманої інформації офіційним документам.

ШІ не замінює грантового менеджера. Він змінює його роботу

Пошук грантів, читання конкурсних правил, переклад документів, аналіз даних і підготовка бюджету — це завдання, на які грантові менеджери витрачають багато часу. Штучний інтелект уже може взяти на себе частину цієї роботи. Але жоден із розглянутих інструментів не звільняє команду від необхідності перевіряти інформацію.

Якщо ШІ пропонує конкурс із дедлайном через два дні, людина має оцінити, чи реально підготувати заявку. Якщо він знаходить невідповідність у правилах, потрібно перевірити її в офіційному документі. Якщо допомагає обґрунтувати проблему, команда має надати справжні дані. А якщо формує бюджет, саме грантовий менеджер відповідає за те, щоб заплановані витрати були необхідними, реалістичними й допустимими.

Це і стало головним висновком воркшопу Академії UMBA: штучному інтелекту можна делегувати пошук, систематизацію та підготовчу роботу, але не відповідальність за проєкт.

Для громад і громадських організацій такий підхід відкриває практичну можливість: менше часу витрачати на повторювані операції та більше — на роботу з потребами людей, планування рішень і підготовку проєктів, які справді можна реалізувати.

Марія Кучеренко, програмна директорка UMBA, менеджерка з комфорту ГО «Має Сенс»