Ресурс не відновиться сам: поради психологині, як медійникам підтримувати себе у щоденній роботі

Коли людина довго працює в режимі стресу, дедлайнів і постійного “треба”, вона часто першою прибирає з життя те, що здається необов’язковим: прогулянки, хобі, спорт, книжки, спілкування з друзями чи маленькі щоденні ритуали для себе. Але саме ці речі допомагають не провалюватися у виснаження.

Про це говорила психологиня Неля Тройчук під час вебінару з елементами тренінгу “Між “треба” і “я вже не стягую”: як медійникам втримати свій ресурс”, який 18 червня організував регіональний хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Слов’янськ”.

Спікерка пояснила, що стрес є захисною реакцією організму. Але коли напруження триває довго, тіло й психіка залишаються в постійній мобілізації. Це може проявлятися через стиснуті плечі й щелепи, поверхневе дихання, проблеми зі сном, дратівливість, втому, апатію, втрату концентрації та бажання ізолюватися.

“Вигорання часто сприймають виключно як втому. Але якщо я втомився — це один симптом. А вигорання — це синдром, сукупність симптомів, які виникають унаслідок хронічного стресу”, — пояснила Неля Тройчук.

“Воронка виснаження”: як життя звужується до обов’язків

Одним із ключових образів тренінгу стала “воронка виснаження”. За словами психологині, коли накопичуються стрес, перевантаження і втома, людина починає відмовлятися саме від тих активностей, які приносять задоволення й розслаблення.

Зовні це може здаватися логічним: якщо бракує часу, треба прибрати “зайве”. Але разом із цим “зайвим” зникають і джерела ресурсу. У житті стає менше радості, менше відчуття контролю, а більше — роботи, обов’язків і задач.

“Життя зводиться до обов’язкових завдань: робота, обов’язки, більше “треба”, більше задач. І це призводить до того, що немає ні сил, ні часу навіть на те, що могло б допомогти”, — зазначила психологиня.

Для медійників ця тема особливо близька. Під час зустрічі учасниці говорили про ненормований графік, робочі повідомлення у відпустці, постійну включеність у новини, спілкування з родинами загиблих і зниклих безвісти, написання некрологів та інші важкі теми, з якими журналісти працюють щодня.

Маленькі справи як “система крапельного зрошення”

Одна з учасниць назвала маленькі щоденні дії для підтримки себе “системою крапельного зрошення”. Не великим відпочинком “колись потім”, а регулярними дрібними діями, які допомагають залишатися живими, включеними й здатними працювати далі.

Неля Тройчук запропонувала просту практику: скласти список справ, які відповідають трьом критеріям: приносять задоволення; дають відчуття контролю; дозволяють побачити конкретний результат.

Це може бути прогулянка, 15 хвилин тиші, спорт, догляд за квітами, настільна гра, час із дітьми, розмова з близькою людиною, кілька хвилин навчання, приготована вечеря, прочитана сторінка книжки або навіть день, коли людина дозволила собі нічого не робити.

“Кожного дня я прошу прямо в календарі, якщо є можливість, підкреслювати різним кольором: що вам приносить задоволення, що дає відчуття контролю і де ви бачите результат своєї роботи”, — порадила Неля Тройчук.

Помічати тіло і не чекати межі

Під час тренінгу учасники також виконували короткі тілесні вправи. Спікерка радила звертати увагу на прості маркери стресу: напружені плечі, стиснуті щелепи, поверхневе дихання грудьми замість дихання животом.

Щоб стабілізуватися, можна почати з базового: опустити плечі, розслабити щелепи, зробити кілька повільних вдихів і видихів животом, сфокусуватися на предметі поруч або на звуках навколо. Такі практики не замінюють відпочинку, але допомагають тілу вийти з режиму постійної мобілізації.

Окремо Неля Тройчук наголосила, що для медійників ресурс напряму пов’язаний із професійністю. Адже робота журналістів і редакторів потребує уваги, креативності, емпатії та здатності працювати зі складними темами.

“У вашій роботі дуже важливо мати креативність, а емоційне і професійне вигорання в першу чергу з’їдає саме її. Для креативності ми маємо відпочивати. А якщо немає можливості повноцінно відпочити, ми хоча б маємо знати, де наші ресурси, і насичуватися ними”, — наголосила психологиня.

На завершення спікерка підкреслила: важливо не чекати моменту, коли “вже не стягую”, а регулярно помічати свої сигнали втоми й не прибирати з життя те, що допомагає триматися.

Марія Кучеренко, програмна директорка UMBA, менеджерка з комфорту в ГО «Має Сенс»