Не просто написати заявку: що змінилося в роботі громад із грантами після місяця навчання на курсі UMBA. Показуємо цифри

На початку учасники липнево-серпневого потоку курсу «Грантовий менеджмент для громад: від ідеї до реалізації» оцінювали свої знання з грантового менеджменту в середньому на 3,7 бала з 10. Після завершення навчання — вже на 8,3. Але за цими цифрами цікавіша інша зміна.

На старті серед очікувань найчастіше звучало бажання навчитися готувати й подавати грантові заявки, знаходити можливості фінансування, розібратися з бюджетом і роботою з донорами. Наприкінці учасники вже описували грантову роботу як значно довший процес: від розуміння проблеми та формування проєктної ідеї до планування, бюджету, команди, комунікації з донором і реалізації.

Саме цю зміну ми побачили після завершення липнево-серпневого потоку курсу Академії UMBA «Грантовий менеджмент для громад: від ідеї до реалізації».

У ньому навчалися представники Дубівської, Чоповицької, Курисівської, Васильківської та Марківської громад, а також Брусилівської агенції євроінтеграції.

Що показали цифри

До початку навчання учасники оцінили свої знання за чотирма напрямами: фандрейзинг, бюджетування, проєктний менеджмент і комунікація. Після завершення курсу ми повторили оцінювання, щоб побачити, як змінилося їхнє сприйняття власних знань і навичок.

У середньому самооцінка знань зросла приблизно на 4,6 бала. Найбільша зміна відбулася в бюджетуванні — +4,88 бала, а найвищу фінальну оцінку отримав проєктний менеджмент — 8,58 із 10.

Але самі оцінки ще не пояснюють, що саме учасники почали робити інакше.

Проєкт починається не з грантової форми

На початку навчання одним із головних запитів було навчитися готувати й подавати грантові заявки. Також учасники хотіли краще розуміти повний цикл грантового та проєктного менеджменту, роботу з донорами й фінансуванням, бюджетування та партнерства.

Після курсу в оцінках учасників уже помітне інше бачення проєкту.

Не просто знайти конкурс і спробувати під нього сформулювати заявку, а спочатку розібратися з проблемою, визначити ціль, продумати план, команду та ресурси — і лише тоді складати все це в проєкт.

Під час індивідуальних розмов учасники називали й конкретні інструменти, які почали використовувати у своїй роботі: дерево проблем, дерево цілей, RACI та банк проєктних ідей.

Тобто змінилася не тільки кількість знань. З'явилися інструменти, за допомогою яких можна перевірити саму логіку майбутнього проєкту ще до написання заявки.

Бюджет перестає бути таблицею, яку заповнюють наприкінці

Саме бюджетування на старті було найслабшим напрямом — 3,04 бала з 10.

Після курсу оцінка зросла до 7,92 — це найбільший приріст серед усіх навчальних блоків.

У відповідях після навчання вже простежується розуміння зв'язку між бюджетом та всією конструкцією проєкту: спочатку потрібно продумати активності, людей, необхідні ресурси, а потім переводити це у конкретні статті витрат та обґрунтовувати їх.

Водночас саме бюджетування частина учасників під час індивідуальних розмов продовжувала називати складною темою. Для нас це теж результат оцінювання: у наступних потоках цьому блоку варто давати не менше, а більше часу на практику.

Змінюється і погляд на донора

Фандрейзинг після курсу учасники оцінили в середньому на 8,33 бала проти 3,86 на старті.

Зміна тут полягає не лише в тому, щоб знати, де шукати грантові можливості. У відповідях після навчання з'являється системніше розуміння: потрібно читати вимоги конкретного донора, розуміти його фокус і критерії та співвідносити з ними свій проєкт.

Схожа зміна відбулася з комунікацією — з 3,86 до 8,46 бала.

Учасники говорять уже не тільки про те, як правильно представити свою ідею. Комунікація з донором сприймається як процес, який не закінчується поданням заявки або завершенням одного проєкту: важливо підтримувати зв'язок, враховувати особливості конкретного партнера та будувати подальші відносини.

Від заявки — до системи

Якщо звести результати курсу не до чотирьох оцінок, а до однієї зміни, вона виглядатиме приблизно так: проблема → проєктна ідея → цілі → план → команда → бюджет → донор → комунікація → реалізація.

На старті значна частина запитів була зосереджена навколо того, як знайти можливість і написати заявку. Після навчання у відповідях учасників уже видно розуміння зв'язків між різними частинами грантової роботи.

І саме тут для нас важливо не перебільшувати результат.

Це опитування показує зміну самооцінки знань і підходів учасників, але ще не відповідає на питання, скільки заявок громади подали після курсу, скільки з них отримали підтримку та яке фінансування вдалося залучити. Щоб оцінити цей результат, потрібно повернутися до учасників через кілька місяців.

Тож навчання завершилося, але історія цих проєктів — ні.

Зараз ми бачимо точку Б у знаннях і підходах. Наступна точка, яку хочемо побачити, — що громади зроблять із цими знаннями на практиці.

А якщо ви хочете пройти цей шлях зі своєю громадою — у жовтні стартує новий потік курсу «Грантовий менеджмент для громад: від ідеї до реалізації».

Протягом навчання учасники працюватимуть зі своїми проєктними ідеями: від пошуку фінансування й підготовки заявки до бюджету, плану реалізації та комунікації з донором. І не самостійно — із практичними завданнями, зворотним зв’язком та менторським супроводом команди UMBA.

Реєстрація на жовтневий потік уже відкрита → https://bit.ly/4fUPSGx 

Марія Кучеренко, програмна директорка UMBA, менеджерка з комфорту ГО «Має Сенс»