Між знанням і спокоєм: стратегії балансу в час інформаційної турбулентності (укр/eng)
Російсько-українська війна перетворила інформаційний простір на поле бою, де щодня доводиться протистояти не лише фізичним загрозам, а й шквалу новин, заяв світових лідерів і маніпуляцій. Останні дискусії про можливі переговори, суперечливі заяви партнерів та інші геополітичні події посилюють інформаційний тиск. Особливо це відчувають журналісти та медіапрацівники, для яких моніторинг новин — не просто необхідність, а частина роботи. Як не потонути в цьому потоці й знайти баланс між поінформованістю та збереженням психічного здоров’я?
Прокидатися і одразу заглиблюватися в стрічку новин, постійно оновлювати Telegram-канали протягом дня, бездумно скролити соцмережі у пошуках нових подробиць і завершувати день переглядом тривожних заголовків перед сном — усе це лише підсилює стрес і тривожність.
Ключовою стратегією є перехід від хаотичного споживання інформації до "інформаційної дієти" — усвідомленого та структурованого підходу до новин. Для журналістів це означає чіткий розподіл часу між глибоким моніторингом та творчою роботою, створення системи фільтрації та пріоритизації новин, а також ротацію відповідальності в команді за відстеження "гарячих" тем.
Для читачів — обмеження часу на новини (наприклад, 30 хвилин вранці та ввечері), відмова від перегляду новин перед сном та одразу після пробудження, а також фокус на 2-3 перевірених джерелах замість десятків різноманітних каналів.
Не менш важливою є турбота про фізіологічні та психологічні аспекти інформаційної стійкості. Регулярні перерви для фізичної активності, достатній сон, практики глибокого дихання допомагають мозку ефективніше опрацьовувати інформацію. Когнітивне дистанціювання — здатність спостерігати за власними реакціями на новини та розрізняти факти, інтерпретації та емоції — стає необхідною навичкою для збереження психологічної рівноваги.
В умовах інформаційної війни бути поінформованим громадянином чи професійним журналістом не означає жертвувати своїм психічним здоров'ям. Навпаки, лише зберігаючи внутрішню рівновагу, ми здатні критично осмислювати інформацію та приймати виважені рішення. Інформаційна стійкість сьогодні — це не розкіш і не втеча від реальності, а життєво необхідна навичка, яка дозволяє ефективно взаємодіяти з інформаційним простором без шкоди для власної психіки. Адже журналіст, який вигорів, не зможе якісно виконувати свою суспільну місію, а громадянин, зламаний інформаційним тиском, втрачає здатність приймати розумні рішення та діяти на благо країни.
👩💻 Олександра Пилипенко, Директорка Медіанапрямку
Between knowledge and peace: strategies for balance in times of information turbulence
The Russian-Ukrainian war has turned the information space into a battlefield, where one has to confront not only physical threats but also a barrage of news, statements from world leaders, and manipulations daily. The latest discussions about possible negotiations, conflicting statements from partners, and other geopolitical events intensify the information pressure. Journalists and media workers feel this especially acutely, as news monitoring is not just a necessity but part of their job. How can one avoid drowning in this flow and find a balance between staying informed and maintaining mental health?
Waking up and immediately diving into the news feed, constantly refreshing Telegram channels throughout the day, mindlessly scrolling through social media in search of new details, and ending the day with alarming headlines before bed—all of this only heightens stress and anxiety.
The key strategy is shifting from chaotic information consumption to an "information diet"—a conscious and structured approach to news. For journalists, this means a clear division of time between deep monitoring and creative work, creating a system for filtering and prioritizing news, and rotating responsibilities within the team for tracking "hot" topics.
For readers, it means limiting time spent on news (for example, 30 minutes in the morning and evening), avoiding news consumption right before bed and immediately after waking up, and focusing on 2-3 reliable sources instead of dozens of different channels.
Equally important is taking care of the physiological and psychological aspects of information resilience. Regular breaks for physical activity, sufficient sleep, and deep breathing practices help the brain process information more efficiently. Cognitive distancing—the ability to observe one's own reactions to news and distinguish between facts, interpretations, and emotions—becomes an essential skill for maintaining psychological balance.
In the conditions of an information war, being an informed citizen or a professional journalist does not mean sacrificing one’s mental health. On the contrary, only by maintaining inner balance can we critically process information and make well-considered decisions. Information resilience today is not a luxury or an escape from reality but a vital skill that allows one to interact effectively with the information space without harming one's psyche. After all, a burned-out journalist cannot effectively fulfill their societal mission, and a citizen broken by information pressure loses the ability to make rational decisions and act in the best interest of their country.
👩💻 Oleksandra Pylypenko, Media Director