Грантова заявка не пишеться наодинці: що зрозуміли представниці громад після курсу «Грант-менеджер від ідеї до реалізації»

Багато громад досі сприймають грантову заявку як документ, який має написати одна людина. Знайти конкурс, придумати проєкт, скласти бюджет, подати заявку, прозвітувати.

Але практика показує інше. Успішні грантові проєкти починаються не з форми заявки. Вони починаються з команди.

Саме до такого висновку прийшли учасники курсу «Грант-менеджер для громад: від ідеї до реалізації», який проводили експертки ГО «Має Сенс» та Ukrainian Media Business Academy (UMBA). У навчанні взяли участь представники громад і комунальних установ із різних регіонів України. Для когось це було перше знайомство з грантовим менеджментом. Для когось — можливість систематизувати вже наявний досвід. Але майже всі учасники після завершення курсу говорили про одне: гранти — це значно більше, ніж написання заявки.

Чому громадам складно працювати з грантами

Для багатьох учасників тема грантового менеджменту виявилася новою. Саме тому важливо було не просто пояснити окремі інструменти чи терміни, а показати логіку всього процесу.

Представниця Слобідської ради Одеської області прийшла на курс практично без попереднього досвіду роботи з грантами. Вона відзначила, що особливо цінною стала зрозуміла подача матеріалу та можливість поступово входити в тему через практичні завдання.

«Я прийшла майже без базових знань, але з розумінням, що громаді така інформація потрібна», — зазначила учасниця.

Схожий досвід був і в представниць Білолуцької громади Луганської області. Для частини з них грантовий менеджмент був абсолютно новим напрямом роботи. Водночас курс допоміг побачити не окремі документи чи форми, а цілісну систему залучення фінансування.

Від пошуку конкурсу до звітності

Курс був побудований навколо повного циклу роботи з грантами.

Учасники вчилися аналізувати грантові конкурси, шукати релевантні можливості, формулювати проблеми громади, будувати дерево цілей, працювати над логікою проєкту, складати бюджети, комунікувати з донорами та готувати звітність.

Навчання проводили експертки, які щодня працюють із грантовими проєктами на практиці. Наталія Ганжа відповідала за блоки, пов’язані з фандрейзингом, проєктною логікою та підготовкою заявок. Таїсія Гармаш працювала з бюджетуванням і фінансовим плануванням. Марія Кучеренко зосередилася на питаннях управління проєктами та комунікації.

Представниці Айдарської громади Луганської області відзначили, що особливо корисним став саме практичний формат навчання.

«Навчання не обмежувалося теорією. Ми одразу пробували застосовувати знання, працювали з практичними завданнями, обговорювали ідеї в групах і аналізували реальні приклади», — поділилися учасниці.

Чому бюджет став одним із найважливіших блоків

Майже в усіх громадах окремо відзначали блок бюджетування.

Це не дивно. Багато людей приходять до грантової діяльності з переконанням, що головне — придумати хорошу ідею. Але вже під час роботи стає зрозуміло: донор фінансує не ідеї. Донор фінансує реалістичний план їхньої реалізації.

Саме тому бюджет стає одним із ключових документів проєкту.

Для учасників важливим відкриттям стало розуміння, що в бюджет потрібно закладати не лише заходи чи обладнання, а й людські ресурси, необхідні для реалізації проєкту.

«Важливим відкриттям стало розуміння, що в бюджеті потрібно закладати не лише прямі активності чи користь для громади, а й оплату роботи команди», — зазначила представниця Слобідської ради.

У Білолуцькій громаді блок бюджетування також назвали одним із найважливіших на курсі. Саме він допоміг краще зрозуміти, які витрати можуть бути підтримані донором і як бюджет пов’язаний із загальною логікою проєкту.

Донор — це не банкомат

Одним із найсильніших відкриттів для учасників стала тема комунікації з донорами.

Часто громади сприймають взаємодію з донорськими організаціями як разову дію: знайшли конкурс, подали заявку, отримали результат. Насправді ж робота з донором починається значно раніше й триває значно довше.

Саме цей аспект особливо відзначили представниці Айдарської громади.

«Раніше ми сприймали комунікацію з потенційними партнерами переважно як звернення по допомогу. Курс допоміг побачити її ширше — як побудову стосунків і підтримку зв’язку», — зазначили учасниці.

Під час навчання багато уваги приділялося листуванню з донорами, підтриманню контактів між конкурсами, інформуванню про результати проєктів та побудові довгострокових партнерств.

Адже успішний грантовий менеджмент — це не лише про залучення коштів. Це про довіру.

Практика замість лекцій

Ще одна особливість курсу, яку згадували майже всі учасники, — формат навчання.

Замість класичних лекцій громади працювали в групах, виконували практичні вправи, розбирали кейси та тестували інструменти, які можна використовувати в реальній роботі.

Для представниці КНП «Лозівське територіальне медичне об’єднання» саме цей формат став одним із найбільших плюсів навчання.

«Тут була взаємодія, робота в групах і можливість бути не лише слухачкою, а частиною навчального процесу», — зазначила вона.

Учасники також працювали з онлайн-інструментами для командної взаємодії, спільно формували ідеї проєктів та обговорювали різні підходи до вирішення проблем своїх громад.

Для багатьох важливою перевагою стали записи занять, матеріали в Google Classroom, шаблони документів і таблиці, до яких можна повернутися вже після завершення курсу.

Головний результат курсу

Попри різний досвід, різні громади та різні сфери роботи, у фінальних відгуках постійно повторювалася одна думка.

Грантова заявка не може бути роботою однієї людини.

Для того щоб проєкт був якісним, у процес мають бути залучені різні спеціалісти: профільні відділи, бухгалтери, фінансисти, економісти, юристи, керівники та майбутні виконавці проєкту.

Саме до такого висновку прийшли учасниці Білолуцької, Айдарської та Слобідської громад.

«Для реального застосування знань потрібна команда», — наголосили представниці Білолуцької громади.

І це, мабуть, головний результат курсу.

Учасники не лише отримали нові знання про грантовий менеджмент. Вони побачили, як виглядає повний шлях проєкту — від першої ідеї до звіту перед донором. А головне — зрозуміли, що успішні гранти починаються не з написання заявки.

Вони починаються з команди, яка готова працювати над змінами у своїй громаді.

Марія Кучеренко, програмна директорка UMBA, менеджерка з комфорту в ГО «Має Сенс»