Як ми звикли до поганих новин
Третій рік українці живуть в умовах повномасштабної війни з росією. Наше інформаційне поле складається з новин про обстріли, людські втрати, руйнування та трагедії. Як вижити у таких обставинах?
Насправді ми вже навіть не помітили, як призвичаїлись жити в таких умовах, а психіка адаптувалась до нових реалій. Коли потік поганих новин безперервний, ми починаємо звикати до них, намагаючись емоційно дистанціюватися, щоб не занурюватися в постійний стрес. З одного боку, таке звикання допомагає нам вижити і не зійти з розуму, а з іншого боку - створює певну емоційну броню, робить нас менш чутливими до чужого болю, менш співчутливими. Постійна взаємодія з негативом викликає певну емоційну “втому”, яку людина компенсує звиканням.
У дослідженні Reuters Institute від 2024 року про медіаспоживання у світі відзначають, що цьогорічним загальносвітовим трендом є уникнення новинного контенту. Автори звіту пишуть, що все більше людей схиляються до того, щоб відмовлятися від новин, аби зберегти свою психіку. Звикання до кризового контенту, яке супроводжується емоційним вигоранням, стало світовим феноменом, і традиційні засоби комунікації втрачають вплив у звичному форматі.
Наше звикання до поганих новин — це теж певна форма травми, яку варто визнати й розуміти, як вона відображається на нас, як на суспільстві.
Звикання до поганих новин стало нашою спробою захистити себе, зберегти свою психіку в умовах безперервного стресу. Проте важливо не забувати, що за кожною новиною стоять реальні історії, життя та долі людей, для яких наше співчуття і підтримка є не просто словом, а важливим проявом єдності.
Нагадуємо, що ми продовжуємо збирати на РЕБи для медиків батальйону Донбас.
Банка для донатів: https://send.monobank.ua/jar/2GxDnRW19N
Картка збору: 5375411221400885
👩💻 Олександра Пилипенко, Директорка Медіанапрямку