ШІ як колега з зарплатою меншою за журналіста: Як змінився рівень знань, ставлення і практики журналістів після воркшопів від UMBA
Штучний інтелект — це не загроза, це ваш новий колега із зарплатою меншою, ніж у журналіста. І він не втомлюється. Не захворіє. Не пропустить дедлайн.
Попри хвилю хайпу довкола штучного інтелекту, багато журналістів в Україні досі сприймають його з обережністю. Для когось — це забаганка техногіків. Для інших — загроза професії. А хтось просто не має часу розібратися, з чого почати.
Ми в UMBA вирішили перевірити це на практиці. Не лекціями, а серією з п’яти авторських воркшопів від Юлії Машути: коротких, прикладних, з живими кейсами й інструментами, які можна взяти в роботу вже завтра.
Ми не просто “показали, як працює ШІ”. Ми допомогли вирости в знаннях, змінити мислення й зробити перші інтеграції — під реальні задачі реальних редакцій.
“До” і “Після”: як змінився рівень знань
Перед початком воркшопів ми запитали в учасників, наскільки добре вони розуміють, як застосовувати AI у своїй роботі. Середня оцінка склала 5,7 з 10 — на рівні “щось чули, але не впевнені, як використати”.
Після п’яти днів інтенсивної роботи ця цифра зросла до 8,4 з 10. Але найважливіше — це не бали, а зміна ставлення. 91% учасників після завершення навчання сказали, що впевнено орієнтуються в AI-інструментах і можуть застосовувати їх у своїй редакції.
Рівень розуміння специфічних тем — таких як SEO, фактчекінг, генерація ідей — зріс у середньому на 2–3 бали. Це означає: учасники не лише прослухали теорію, а реально навчилися інтегрувати ШІ в робочі задачі.
А головне — страх перед ШІ помітно зменшився. Люди перестали боятися помилитися й почали експериментувати, пробувати нове, адаптувати під себе.
Власний асистент у GPT: зміна мислення
“Я створив власного асистента в GPT”, — це не красива метафора, а дослівна відповідь одного з учасників воркшопу.
Після п’яти практичних сесій учасники не просто дізналися, що таке prompt, а:
— сформували власні запити для щоденних завдань: від підготовки статей до зведень новин, — налаштували GPT так, щоб він “думав” як їхній колега, — інтегрували асистента у свій редакційний процес
Середній рівень знань щодо персоналізації GPT зріс з 4,3 до 8,2 бала — це найвищий приріст серед усіх тем воркшопу.
Момент перелому стався тоді, коли AI перестав здаватися “розумною іграшкою”, яку треба тестувати. Його почали використовувати як частину редакційної команди — для реальних задач, із реальними дедлайнами. Коли інструмент працює “під тебе”, ти вже не тестуєш ШІ — ти з ним співпрацюєш.
Від “граємося” до “впроваджуємо”: ШІ як частина редакційної рутини
На старті воркшопу учасники здебільшого сприймали інструменти штучного інтелекту як щось додаткове — цікаву опцію, але не частину основної роботи. Після п’яти днів практики ситуація докорінно змінилася.
Що саме трансформувалося:
- 73% почали передавати знання про ШІ іншим членам команди
- 61% — вже використовують ШІ щодня
- 26% — інтегрували інструменти в редакційне планування
Це означає одне: AI перестав бути “новинкою для тестування” — і став частиною системної роботи. Учасники: створюють уніфіковані промпти для команд, будують шаблони для AI-асистентів, впроваджують покрокові інструкції з фактчекінгу за допомогою ШІ.
Але щоб “гра” перетворилася на реальне використання, команда має бути готова. Але досі є моменти, які заважають цьому впровадженню. Усі учасники (100%) підтвердили, що технічних бар'єрів немає. Але є інші:
- 75% назвали головним бар’єром людський фактор: спротив, недовіра, низька техпідготовка колег,
- 12,5% — згадали фінансові обмеження, зокрема вартість платних версій GPT,
- 12,5% — вказали на форматні обмеження (наприклад, у радіоефірі),
- 12,5% — потребують ручної перевірки результатів через недовіру до якості ШІ,
- Лише 25% сказали, що бар'єрів немає, і вже повністю інтегрували інструменти.
Для більшості редакцій проблема — не в ШІ, а в людях. А саме — в тому, як пояснити переваги, дати час на адаптацію й навчити без примусу. Воркшоп показав: коли є підтримка, чіткі інструкції та приклади реального застосування, опір зникає. І тоді ШІ — уже не “тестова штука”, а інструмент, який працює на вас.
Чому це не разовий вау-ефект, а стратегічний інструмент
На старті багато хто сприймав штучний інтелект як “вау-фішку” — цікаву, але не обов’язково корисну. Проте вже за тиждень учасники навчилися дивитись на ШІ інакше — як на інструмент, що структурує процеси, допомагає аналізувати, і навіть вчить делегувати завдання “машині” без втрати якості.
91% учасників після завершення воркшопу чітко бачать, як можуть використовувати ШІ у своїй роботі — не епізодично, а постійно. Це не іграшка — це частина інфраструктури редакції.
Що змінилось:
1. ШІ тепер допомагає будувати логіку роботи, а не просто “видавати текст”.
2. ШІ-помічники стали частиною фактчекінгу, аналітики, візуалізації.
3. Учасники почали закладати ШІ в контент-плани й редакційні стратегії.
4. І головне — навчилися оцінювати якість результату, а не лише “захоплюватися магією”
Коли штучний інтелект працює не замість вас, а разом з вами — це вже не вау-ефект, це стратегія.
Воркшоп був розроблений для редакцій 6262.com.ua (Слов’янськ) та 0372.ua (Чернівці), але також відкритий для інших регіональних медіа, які бажають долучитися.
Серія воркшопів «Штучний інтелект у журналістиці: автоматизація процесів та протидія дезінформації» від ГО «Має Сенс» є складовою програми Голоси України / Voices of Ukraine, яку координує Європейський центр свободи преси та медіа. Голоси України / Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Ганни Арендт і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а обрана тема, експерти, цільова аудиторія тренінгу є виключною відповідальністю ГО «Має Сенс».
👩💻 Марія Кучеренко, програмна менеджерка UMBA